Історія Кривенської школи

     Де б ми не були, куди б не закинула нас доля, але спомин рідного краю, рідної домівки,рідної школи має завжди бути присутнім у нашому житті! 

                      Знайома стежечка веде усіх до школи,

                      Що потопає в зелені й квітках.

                      Ніхто її не забуває і ніколи

                      І буде жити вічно у віках.

                      Дитячий сміх веселий і завзятий

                      Дзвенить у світлих стінах повсякчас.

                      Вона для нас усіх як рідна мати

                      Виховує, навчає з класу в клас.

                      Тут пролітають наші кращі роки,

                      Народжується дружба і любов.

                      Тут пізнаємо ми життя уроки

                      Й сторінки нових книжок відкриваєм знов.

                      І рідна слово, наче те джерельце,

                      Із уст учителя нестримно б’є.

                      Воно навік запало нам у серце

                      Й наснагу до життя що мить дає.

                      Пройдуть роки, промчать мов бистрі коні

                      І засріблиться в косах сивина.

                      Та знову пригадають ті сини і доні,

                      Яка щаслива та шкільна пора.

      

     Школа — це  родина, яка об’єднує велику кількість людей різних поколінь. Чим довша історія школи, тим більша кількість людей пов’язана з нею. Саме вона, як мати, відкрила дорогу в життя. І саме шкільні роки залишаються в нашій пам’яті найяскравішими, сповненими безжурної радості, світла і добра. У школі ми ростемо,мужніємо, набираємося досвіду. Кожна людина знає, що знання – це найлегша ноша, яка знадобиться кожному.

     Добре, якщо в кожній школі є свій літопис, своя історія, щоб можна було б в будь-який момент повернутися, доторкнутися до свого дитинства – країни, якої не має на карті, та яку дуже легко знайти. Вона поряд, у нашій пам’яті.

                             

                                Історія школи веде у минуле,

                                Коли ж ми у нього тихцем зазирнули,

                                То взнали багато цікавих речей

                                Й розкажемо літопис з радістю цей.

   

     У с.Кривому школа діяла вже в ХІХ столітті. Це була початкова школа, яка мала два класи.

     з 1920 по 1939 роки наше село належало до складу Польщі. В цей час навчання проводилось у чотирикласній школі.

                               

                                Освіту в селі здобували у школі

                                Старій, невеликій і не просторій,

                                А мріяли всі про сучасну й нову

                                І сталось не в снах це,а наяву.

     

    Нову школу було побудовано  у вересні 1971 року. В школі налічується 11 кабінетів, майстерня, спортзал, їдальня, бібліотека.

                      

      

                                Чимало води збігло з цього вже часу

                                І випуск пройшов не кількох уже класів.

                                А як полічити усіх їх разом,

                                То стануть вони одним ще селом.

     

    За переписом 2009 р. в нашому селі проживало 719 чоловік населення. А за роки навчання школу закінчило більше як  

 850 випускників. З наших випускників утворилося б ще одне село.

      Нашу школу закінчили відомі люди:

      Мирон Зарицький (1889-1961) – український математик, професор;

         Василь Хлистун – співак, заслужений артист України;

      Роман Васильович Свистун – лікар – хірург, директор навчально - наукового Інституту післядипломної освіти ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України». Серед наших випускників є юристи, вчителі, продавці, інженери та прості хороші люди.

                               Немало проблем було і у нас…

                               Одна головна – провести в школу газ.

                               Зусиль приложили немало до діла

                               Й приміщення газом уже отопили.

     

     Голубий вогник  загорівся і зігрів стіни нашої школи у 

2000 році. До цієї справи багато зусиль доклала директор школи Куц Тетяна Іванівна. Це була велика радість для учнів, вчителів та жителів села.

                             

                                Йдемо завжди в ногу з життям в повну силу

                                І наше життя ІКТ охопило.

                                Та ми не відстали – є сили у нас

                                Ще обладнали комп’ютерний клас.

   

     У 2007 році в нашу школу поступило 8 комп’ютерів. Приміщення учительської було відведено під  комп’ютерний клас, проведено Інтернет. 

     З 2010 року  вона стає учасником проекту «Школа як осередок розвитку громади».

                                Не так просто й гладко іде все в роботі,

                                Та всі докладають і сили , й охоти.

                                Щоб школа на добрім рахунку була

                                Й місця призові серед всіх зайняла.

   

    Знаменним став 2011 рік для школи тим, що вона виборола 

І місце у конкурсі «Кращий ЗОЗ І-ІІ ступенів». Усі, хто навчається і працює в стінах цієї школи, стараються цю першість утримати.

                                

                                 Багато подій пережила ця школа,

                                 Та духом не впала й не впаде ніколи.

                                 Завдання важливе виконує нині -

                                 Навчає, виховує класні родини.

     

     На сьогоднішній день в школі навчається 84 учні. Серед них загорілося 10 яскравих зірочок, які утворили золоте сузір’я школи. Учні школи виборюють  призові місця на конкурсах, олімпіадах, спортивних змаганнях.

     В  історію школи  ввійшли імена таких випускників: Нестерова Вероніка, Дудик Оксана, Намурована Ольга, Колісник Зоряна, Кораль Олександр, Стебельська Ірина, Гарасим Юлія.

   

                                 Тож дякуєм щиро закладу цьому,

                                 Бо він ювіляр – не назвеш по-другому.

                                 Хто 45 років працює й живе,

                                 Той щиру подяку заслужить за це.

    

                                 І кожна сім’я, кожна мама і тато

                                 Зробили для нашої школи багато.

                                 Бо люди усі зрозуміли давно:

                                 Коли в селі школа – живе і село.

   

    Спільними силами батьків, спонсорів, дирекції школи, технічного персоналу наша школа має завжди чистий охайний вигляд. У 2015 році частину старих вікон та всі вхідні двері було замінено на пластикові.

                               

                                 А вже наостанку за педколектив

                                 Скажу пару слів, бо і він заслужив

                                 Уваги до себе і теплі слова,

                                 Бо школа без вчителя – пустка одна.

                                 Освічені, впевнені й талановиті,

                                 Завзяті, веселі та працьовиті,

                                 Покликання в серці й душі одного -

                                 Майстри вони слова і діла свого.

  

    В педагогічному колективі працює 17 вчителів:

        8 педагогів мають вищу категорію 

        4 з них – звання «Старший вчитель»

        1 вчитель - І категорію

        3 вчителі – ІІ категорію

        1 вчитель – НПО

        4 вчителі – спеціалісти.

    Школа зберігає свої традиції. Тут організовують свята, цікаві зустрічі, вчителі впроваджують інноваційні технології навчання і виховання.  В стінах нашої школи підтримується спадкоємність поколінь, а це дає надію на майбутнє, на нові перспективи.